Адвокатура як правозахисний інститут, її сутність, місце та значення у юридичному механізмі захисту прав людини

 Адвокатура — це незалежна самостійна громадська організація професійних юристів, яка у встановленому законом порядку виконує важливу суспільну функцію — захист прав і законних інтересів громадян і організацій, а також надає їм необхідну правову допомогу. Роль держави в унормуванні діяльності адвокатури полягає в тому, що перша повинна створити належні умови для реалізації адвокатурою своєї основної функції, надати адвокатам надійний правових захист для реалізації іхніх професійних прав. Одночасно держава в особі своїх посадових осіб має утримуватися від неправомірного втручання в діяльність окремих адвокатів у будь-якій формі.

Реальна здійсненність і надійна захищеність прав людини — найвищий критерій гуманістичності, прогресивності, «якісності» адвокатури. Будь-які системи організації та діяльності адвокатури, що існують нині в різних країнах, будь-які пропозиції щодо їх поліпшення, вдосконалення мають оцінюватися саме під кутом зору їх здатності забезпечити права людини.

Адвокатура у правовій системі здійснює три найбільш важливі функції:

1) захист обвинувачених (підозрюваних) на досудовому розслідуванні, підсудних у суді першої інстанції, засуджених в апеляційній та касаційних інстанціях;

2) надання правової допомоги громадянам та юридичним особам при розгляді справ різних категорій (кримінальних, цивільних, адміністративних, конституційних) у судах або інших державних органах (правоохоронні органи, органи державної влади та місцевого самоврядування);

3) консультативна робота з надання порад, консультацій населенню та юридичним особам із правових питань.

Реальна здійсненність і надійна захищеність прав людини — найвищий критерій гуманістичності, прогресивності, «якісності» адвокатури.