Диспозитивний метод регулювання цивільних відносин та чинники, що його обумовлюють

Метод регулювання суспільних відносин — це специфічний спосіб впливу на поведінку їх учасників, який застосовується державою.

Цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному во­левиявленні, майновій самостійності їх учасників. А це означає, що останні можуть діяти на власний розсуд, зокрема мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, ними не врегульовані; відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд, на свій розсуд вирішити питання про засоби та час реалізації своїх прав.

У приватній сфері існує юридична рівність учасників відповідних відносин. Вони можуть діяти за власною ініціативою, ос­кільки у цій сфері пріоритет надається інтересам саме приватної особи.

Існує судовий порядок захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів приватної особи.

Виходячи з цього, для врегулювання цивільних відносин оптимальним є метод децентралізації (координації). Наведене яскраво проглядається через призму майже всіх підгалузей й інститутів ЦК.

Специфіка методу цивільно-правового регулювання знаходить прояв, зокрема, у тому, що суб'єкти цивільного права, будучи юридично рівними, наділені як диспозитивністю, так й ініціативою. Важливим є лише одне: у суб'єктів повинні бути відповідні права.