Функції конституції

Для консти­туції характерні такі основні функції.

Політична функція, яка означає що Конституція закріплює засади конституційного ладу, політичного режиму, проголошує народовладдя, визначає напрями розвитку су­спільства. Вона визнає і закріплює політичну багатоманітність, багато­партійність, надаючи різним політичним силам рівні можливості в отри­манні державної влади. Конституція водночас забороняє дії, спрямо­вані на насильницьку зміну засад конституційного ладу, створення військових формувань.

 Юридична функція пов'язана з тим, що Кон­ституція є Основним Законом держави, базою системи національного права. Вона встановлює основоположні правові приписи, які є визна­чальними для інших галузей права. Оскільки норми Конституції мають найвищу юридичну силу, то вона забезпечує впорядкованість і необ­хідне правове регулювання суспільних відносин з допомогою взаємопов'язаних і внутрішньо підпорядкованих нормативних актів держави.

Установча функція полягає в тому, що Конституція встанов­лює основні політико-правові інститути держави і суспільства, визна­чає основи правового статусу громадян, систему органів державної влади, органів місцевого самоврядування тощо.

Ідеологічна функція виявляє себе в тому, що Конституція закріплює основоположні цінно­сті (демократія, суверенітет народу, права людини і громадянина тощо), виконує важливу роль стосовно державних і самоврядувальних інсти­туцій, громадян і посадових осіб, орієнтує їх на виконання законів, шанування закріплених у ній цінностей.

Обмежувальна функція по­лягає в тому, що конституційні норми створюють основу і визначають межі діяльності державних органів, стримують узурпацію і монополі­зацію влади певними владними структурами державної влади.

Зовніш­ньополітична функція знаходить свій вияв у тому, що інші держави й народи за змістом Конституції можуть робити висновки про рівень демократизму держави. Конституція — це своєрідний «паспорт» держави, її конституційного устрою.