Історичні етапи формування та розвитку інституту адвокатури в Україні (з 1991 р.)

Організаційне оформлення української адвокатури, її незалежне від державних структур існування сталося у вересні 1990 року на установчому з’їзді (21–22 вересня), коли була створена Спілка адвокатів України – добровільна, громадська, незалежна, самоврядна організація. Метою Спілки за її статутом є об’єднання зусиль адвокатів у розбудові демократичної правової держави, поліпшення юридичної допомоги, що надається громадянам, установам, організаціям (у тому числі іноземним фізичним і юридичним особам), підвищення ролі і авторитету адвокатури в суспільстві, сприяння розвитку індивідуальної адвокатської практики, а також набуттю адвокатурою повної самостійності й самоврядування, захист прав і законних інтересів членів Спілки, турбота про історичні традиції української адвокатури, розвиток і поглиблення міжнародних зв’язків та ін.

З моменту створення Спілка досить активно займається розв’язанням проблем, пов’язаних із професійної діяльністю адвокатів. Зокрема у 1992 році нею було створено фонд соціального захисту адвокатів. Однак однією з найбільш прогресивних і ефективних форм діяльності Спілки була і залишається участь у законопроектній роботі.

Намагаючись внести свій вклад у розбудову правової держави та демократизацію суспільства шляхом покращення юридичної допомоги і надання відповідних гарантій роботи для адвокатів, Спілка адвокатів України була однією з головних ініціаторів розробки проекту нового Закону України «Про адвокатуру».

Прийняття 19 грудня 1992р. Закону України «Про адвокатуру» сприяло подальшому демократичному розвитку української адвокатури, забезпечило право на доступ до адвокатської професії широкої верстви кваліфікованих юристів, встановило існуючі гарантії здійснення адвокатської діяльності, розширивши професійні права адвокатів, їхні обов’язки та відповідальність. Тим самим наблизивши діяльність української адвокатури до світових стандартів. Хоча, на жаль, при прийнятті цього Закону з боку депутатів Верховної Ради України не знайшло підтримки багато прогресивних положень, які могли б унеможливити ряд тих проблем, що виникли в процесі реалізації цього закону на практиці.

З моменту прийняття 19 грудня 1992р. Закону України «Про адвокатуру» існувало кілька законопроектів про адвокатуру. В кожному із цих законопроектів були запропоновані різні шляхи розвитку адвокатури. На даний момент від 05 липня 2012 р. прийнятий Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».