з 9:00 до 20:00 без вихідних

Історія виникнення формування міжнародного правосуддя (судочинства)

Історія виникнення і формування міжнародного правосуддя (судочинства)

Процес формування судового розгляду у практиці вирішення міжнародних спорів і становлення постійно діючих міжнародних судових органів можливо поділити на такі історичні етапи:

1. Період від Гаазьких мирних конференцій 1899 і 1907 років до 1922 року до створення Постійної Палати міжнародного правосуддя.

2. Період від створення Постійної Палати міжнародного правосуддя до створення Міжнародного Суду ООН (1922-1945 рр.).

3. Період від створення Міжнародного Суду ООН (1945 р.) і формування інших міжнародних і регіональних судів різної юрисдикції до сьогодення.

Га­азь­ка кон­венція у 1899 році за­про­по­ну­ва­ла зовсім но­вий спосіб міжна­родно­го слідства що­до вирішен­ня спорів. Ті дер­жа­ви, які ма­ють між со­бою пев­ний конфлікт, оби­ра­ють кож­на по одній ней­т­ральній дер­жаві, кож­на з 4-х дер­жав (двох що спе­ре­ча­ють­ся і двох ней­т­раль­них) при­зна­чає по од­но­му чле­ну слідчої комісії (при яких мо­жуть скла­да­ти­ся помічни­ки, се­к­ре­тарі, юри­с­кон­суль­ти то­що); потім 4 коміса­ра ви­би­ра­ють п’ято­му ней­т­раль­ну дер­жа­ву, яка від се­бе при­зна­чає коміса­ра. Склад комісії та­ким чи­ном з 5 членів є слідчою комісією, во­на досліджу­ва­ла всі об­ста­ви­ни спо­ру і пред­став­ляє свою до­повідь су­пе­реч­ли­вим дер­жавам. Ця до­повідь не є тре­тейсь­ким рішен­ням, а ли­ше до­повіддю слідчої комісії про фак­тичні об­ста­ви­ни пред­ме­та спо­ру; спе­ре­ча­ю­чись, дер­жа­ви мо­жуть або самі дип­ло­ма­тич­ним шля­хом виріши­ти спір на підставі до­повіді, або пе­ре­да­ти йо­го тре­тейсь­ко­му су­ду. Для тре­тейсь­ко­го су­ду між дер­жа­ва­ми Га­азь­ка кон­венція 1899 ро­ку вста­но­ви­ла три ти­пи і до­клад­но роз­ро­би­ла по­ря­док су­до­чин­ст­ва. Згідно з нею: 1) кож­на фізич­на або юри­дич­на осо­ба мо­же бу­ти об­ра­на су­пе­реч­ли­ви­ми держа­ва­ми в тре­тейські су­ди; 2) дер­жа­ви мо­жуть пе­ре­да­ти роз­гляд спра­ви ко­легіально­му су­ду, кож­на сто­ро­на ви­би­рає по два арбітри, в той час арбітри оби­ра­ють собі су­пер­арбітра; 3) в Га­азі за­сно­вується Постійний міжна­род­ний тре­тейсь­кий суд.

Наступним кро­ком що­до ре­фор­ми міжна­род­но­го су­до­чин­ст­ва бу­ло ство­рен­ня Ліги Націй. Ця ідея ши­ро­ко об­го­во­рю­ва­лась у всьо­му світі. Відповідно пе­ред Лігою Націй ста­ви­ли­ся цілі підтрим­ки ми­ру та роз­вит­ку між усіма дер­жа­ва­ми світу. Це бу­ло прин­ци­по­во но­вим досвідом у міжна­родній дип­ло­матії, яка раніше слу­жи­ла інте­ре­сам кількох ве­ли­ких дер­жав, що доміну­ва­ли на світовій арені.

На ос­нові Ста­ту­ту Лігу Націй бу­ла ство­ре­на Постійна Па­ла­та Міжна­род­но­го Пра­во­суд­дя, яка бу­де зай­ма­тись всіма спо­ра­ми міжна­род­но­го ха­рак­те­ру, да­ва­ти та­кож кон­суль­та­тивні вис­нов­ки з усіх пи­тань, які бу­дуть вне­сені до неї.

Після по­чат­ку дру­гої світо­вої війни в 1939 році Ліга Націй фак­тич­но при­пини­ла своє існу­ван­ня то­му, що нею не бу­ло ви­ко­на­но розв’язан­ня спорів міжна­родно­го ха­рак­те­ру, а її су­до­вий ор­ган не зміг ви­ко­на­ти функцію роз­гля­ду та­ких спорів. Після закінчен­ня ІІ світо­вої війни суспільство по­тре­бу­ва­ло ство­рен­ня но­во­го міжна­род­но­го ор­га­ну. Так, бу­ла роз­роб­ле­на стра­тегія при­свя­че­на світово­му по­ряд­ку, яка ма­ла вста­но­ви­ти­ся після війни. Та­кож, бу­ла сфор­му­ль­о­ва­на іде­о­логія Ор­ганізації Об’єдна­них Націй, яка ста­ла сим­во­лом і фор­маль­ним га­ран­том після­воєнно­го світо­у­с­т­рою. І як логічне за­вер­шен­ня був ство­ре­ний Міжна­род­ний Суд ООН. 

 

close
Задайте своє питання