Класифікація конституцій

За часом виникнення всі конституції поділяють на конституції "старого" та "нового" покоління: - до першої групи належать конституції, що були прийняті, переважно, в ХVIII -ХІХ століттях , а також деякі конституції, прийняті в XX столітті до Другої світової війни; - другу групу утворюють конституції, прийняті після Другої світової війн и - Італії (1947 р.), Японії (1950 р.) та ін.

За формою вираження виділяють конституції писані, неписані, змішані: - писана конституція - один (Конституція України, Німеччини, США) чи кілька документів (законів), які визначені власне як конституція держави (Конституція Швеції, що складається з трьох актів); - неписана конституція - група політико-правових уявлень, концепцій, доктрин, звичаїв щодо організації державного життя та суспільних відносин (Нова Зеландія, Оман); - змішана конституція - у ній органічно поєднуються елементи писаної та неписаної конституцій (Англія).

За порядком (процедурою) прийняття виділяють даровані, народні, договірні конституції: - даровані конституції (октройовані) - підготовлені та введені в дію одноособовим актом монарха, диктатора, хунти (Непал -1962 р., Зімбабве - 1979 р., Саудівська Аравія - 1992 р.); - народні конституції - приймаються загальновизнаними демократичними способами: всенародним референдумом (Росія -1993 р., Казахстан - 1995 р.) або ж парламентом (Україна - 1996 р.); - договірні конституції - приймаються через укладання відповідної угоди між різними суб´єктами конституційного процесу (Конституція СРСР - 1924 р.).

За порядком внесення змін і доповнень конституції поділяються на гнучкі, жорсткі, змішані: - гнучка конституція - зміни та доповнення до неї вносяться в порядку, встановленому як і для будь-якого іншого закону (Конституція Англії); - жорстка конституція - внесення змін і доповнень передбачає складну процедуру, а деякі статті та розділи взагалі не підлягають зміні (Конституція США, РФ); - змішані конституції (чи напівжорсткі) - містять статті, що змінюються та доповнюються як звичайні закони, а також статті, зміна й доповнення котрих ускладнені.

За часом дії розрізняють конституції тимчасові та постійні: - тимчасові конституції - приймаються на певний термін або до настання певної події; - постійні конституції - приймаються на невизначений термін.

За характеристикою форми державного устрою - федеративні конституції (СІІІА), конституції суб´єктів федерації, конституції унітарних держав (Франція, Польща, Болгарія).

 За формою державного політичного режиму: - демократичні конституції - діють в багатьох капіталістичних і в деяких постсоціалістичних країнах; - авторитарні - надмірно зміцнюють виконавчу владу, обмежують права людини, містять антидемократичні положення; - тоталітарні - у країнах тоталітарного соціалізму закріплюють юридичні передумови для створення неподільної політичної системи під конституційно закріпленим керівництвом однієї партії.

 За формою державного правління: - монархічні (Іспанія, Данія, Норвегія, Судан); - республіканські (Україна, Франція, Італія). Розрізняють також консолідовані та неконсолідовані конституції. Україна, Бразилія, Казахстан мають консолідовані конституції, це єдині тексти, прийняті одночасно. У Швеції, Ізраїлі, Фінляндії конституції неконсолідовані, тобто складаються із законів, прийнятих в різний час (в Швеції - іноді з проміжком навіть у століття), але проголошені основними законами країни, на відміну від інших законів.