Методи і функції геополітики 

Геополітика використовує три групи методів:

загальнонаукові — системний, соціально-психологічний, порівняльний, історичний, функціональний, інституціональний та ін.;

логічні — аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, моделювання;

емпіричних досліджень — аналіз документів, опитування, безпосередні спостереження, теорію ігор тощо.

Системний метод дозволяє розглядати будь-яку сферу суспільного життя, зокрема і геополітику, як цілісний організм, що перебуває в нерозривному взаємозв'язку з навколишнім середовищем через входи і виходи. 

Соціально-психологічний метод орієнтує на вивчення залежності поведінки індивідів чи груп від їх включення в більш глобальні спільноти, а також на дослідження психологічних характеристик націй, класів, натовпу, малих груп тощо. Завдяки йому аналіз геополітичної ситуації вивчається в динаміці.

Нормативно-ціннісний метод надає геополітиці людський вимір, вносячи до неї певний моральний початок.

Функціональний метод вимагає ретельного вивчення залежностей між різними сферами суспільного життя, країнами та групами країн.

Метод структурно-функціонального аналізу передбачає розглядати суспільство, державу та союз держав як складну структуру, кожний елемент якої виконує специфічні функції.

Геополітика покликана виконувати цілий ряд функцій:

пізнавальну — вивчати тенденції геополітичного розвитку країн і народів, зміни різноманітних явищ, процесів, подій;

прогностичну — визначати вірогідний прогноз розвитку геополітичних сил, їх вплив на міжнародні відносини;

управлінську — збирати й аналізувати емпіричну інформацію, виробляти конкретні управлінські рішення і рекомендації;

ідеологічну — теоретично осмислювати геополітичну стратегію певної держави і переконувати політичну еліту й громадян своєї країни в її дієвості та пізнавальності.