з 9:00 до 20:00 без вихідних

Місце загальної теорії права у системі юридичних наук

Місце загальної теорії права у системі юридичних наук

Місце теорії права, як відносно самостійної науки в системі юридичних наук, визначається тим, що вона є узагальнюючою загальнотеоретичною наукою стосовно інших юридичних наук і юридичної практики, поєднує і використовує дані і висновки юридичних наук з метою більш глибоких загальнотеоретичних узагальнень.

Усі галузеві юридичні науки — емпіричні. Це означає, цю усі вони базуються на фактах, тобто на даних або явищах, що спостерігаються і піддаються перевірці.

Завдання теорії права полягає в тому, щоб привести в систему, витлумачити й узагальнити факти правової дійсності. Вона вносить порядок і смисл у набір фактів, установлює належні взаємозв’язки між ними і виводить з них певні узагальнення.

Галузеві юридичні науки орієнтуються лише на один з аспектів вивчення права (кримінально-правовий, цивільно-правовий,  адміністративно-правовий і т.  д.),  мають власну теоретичну, логічну, емпіричну основу з різним рівнем розвитку її предмета.

Теорію права відрізняє узагальнюючий, об’єднуючий і цілісний підхід, що враховує результати досліджень іншик наук для вироблення найбільш відповідної позиції в опису, аналізу і поясненню «правових даних». При цьому теорія права не підмінює теорію галузевих юридичних наук і не розчиняється в ній. Кожна галузева юридична наука досліджує закономірності і тенденції розвитку власного предмета.   Сфера   теоретичних   узагальнень   у   галузевих   юридичних   науках значно вужче, ніж у теорії права. Так, теорія права вивчає не кримінально-правові  злочини  (як дисципліна  кримінального  права),   не  цивільно-правові правопорушення (як дисципліна цивільного права) тощо, а правопорушення в узагальненому вигляді, враховує загальне й особливе, що притаманне усім видам правопорушень, синтезує їх.

У    межах    теорії    права    відбувається    інтегрування юридичними науками, а також загальнотеоретичних даних, здобутих при вивченні юридичної   практики.    Практика    надає   теорії   емпіричні    факти,    що    служать матеріалом  для  теоретичних  узагальнень.   Практикою  перевіряються  висновки науки.

Таким чином, теорія права виступає як систематизований підсумок знань, накопичених окремими юридичними науками і  юридичною практикою, сприймає     наукові     теоретико-правові     положення     з     метою     власного удосконалення і розвитку.

 

close
Задайте своє питання