Міжнародне публічне право: поняття, сутність, структура

Міжнародне публічне право являє собою особливу правову систему  договірних і звичайних юридичних норм, що регулюють правовідносини держав та інших суб'єктів міжнародного права з метою забезпечення миру і співробітництва.

Особливості полягають у:

-        об'єктивно   існуючій   цілісності   внутрішньо   взаємозалежних
елементів міжнародно-правової системи,

-        стрункості структури всієї системи;

-        складі конкретних елементів системи;

-        особливій юридичній природі виникнення норм системи;

-        особливому юридичному характері впливу на суб'єктів відносин (механізмі правового регулювання).

Міжнародному праву властиві такі характерні риси, як історизм, об'єктивізм, узгодженість волі держав, добровільність у прийнятті на себе зобов'язань і сумлінність їх дотримання, загальне визнання.     

За характером регульованих правовідносин міжнародне публічне право слід відрізняти від міжнародного приватного права.

Публічне регулює відносини лише між державами та іншими  суб'єктами міжнародного права.  Приватне регулює цивільно-правові, трудові й інші відносини держав, а також фізичних і юридичних осіб різних держав і в силу цього носить міжнародний характер.

Міжнародне право поділяється на загальну та особливу частини. Так, до загальної частини відносять питання теорії та історії міжнародного права, основні принципи міжнародного права, а до особливої частини - галузі міжнародного права.