Поняття господарського права України. Питання відмежування господарського права від суміжних галузей

 Господарське правоє самостійної галуззю права, що являє собою систему норм, які походять як від держави (імперативні та диспозитивні норми), так і від самих учасників відносин у сфері господарювання (мікронорми —локальні норми), за допомогою яких здійснюється правовий вплив на відносини, що виникають між суб'єктами господарського права під час організації та здійснення господарської діяльності, необхідний[вплив] для забезпечення ефективного функціонування господарського обороту й соціальної спрямованості суспільного виробництва, з метою утвердження та підтримання суспільного господарського порядку.

Відмежування господарського права від інших галузей здійснюється за предметною ознакою, тобто в порівнянні його предмета правового регулювання з предметами, властивими кожній окремій галузі права.

Предмет -  відносини, пов'язані з органі­зацією і здійсненням господарської діяльності, що є її відносно самостінними підсферами, у межах яких виокремлюються дрібніші підсфери комерційної та некомерційної діяльності. Важливим у цьому кон­тексті є чітке розмежування таких понять, як «сфера відносин» та «вид відносин» (основними видами є особисті немайнові відносини, а також майнові, організаційні, управлінські відносини, у тому числі зобов'язального характеру тощо). У різних сферах життєдіяльності людей можуть виникати різні види суспільних відносин, тому саме критерій сфери (предмета правового впливу) та функціональний кри­терій (мета існування галузі) є базовими під час диференціювання правової матерії, а критерій методу — похідним.