Поняття і види корупційних злочинів

Корупційні злочини - умисні суспільно небезпечних діяння, що володіють всіма ознаками корупційних правопорушень, вчинення яких пов’язане з використанням особою влади, службового становища чи можливостей, що з такого службового становища випливають всупереч інтересам служби, вичерпний перелік яких установлено в законі про кримінальну відповідальність.

Залежно від послідовності групування корупційних злочинів у примітці до ст. 45 КК України та вчинення чи невчинення їх шляхом зловживання службовим становищем, усі корупційні злочини можна поділити на два види: а) корупційні злочини, вчинені шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України); б) окремі корупційні злочини у сфері господарської діяльності, проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, а також у сфері службової діяльності й професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368–369-2 КК України).

Розмежувати корупційні злочини можливо за іншим критерієм – за родовим об’єктом посягання: 1) корупційний злочин протии власності (ст. 191 КК України); 2) корупційний злочин у сфері господарської діяльності (ст. 210 КК України); 3) корупційний злочин проти громадської безпеки (ч. 2 ст. 262 КК України); 4) корупційні злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 308, 312, 313, 320 КК України); 5) корупційні злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян (ст. 354 і 357 КК України); 6) корупційні злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (ст. 364, 364-1, 365-2, 368–369-2 КК України); 7) корупційний злочин проти встановленого порядку несення військової служби/корупційний військовий злочин (ст. 410 КК України).

За суб’єктами корупційні злочини можна поділити на ті, що вчиняються: а) службовими особами юридичних осіб публічного права (наприклад, ст. 364 КК України); б) службовими особами юридичних осіб приватного права (наприклад, ст. 364-1 КК України); в) особами, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але здійснюють професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг (наприклад, ст. 365-2 КК України); г) працівниками підприємства, установи чи організації, які не є службовими особами, або особами, які працюють на користь підприємства, установи чи організації (наприклад, частини 3 і 4 ст. 354 КК України); ґ) загальними суб’єктами (наприклад, частини 1 і 2 ст. 354 або ст. 369 КК України); д) військовою службовою особою (наприклад, ст. 410 КК України) тощо