Предмет міжнародного приватного права
Для визначення предмета міжнародного приватного права необхідно окреслити коло відносин, що регулюються нормами цієї галузі. Різні світові школи міжнародного приватного права по-різному вирішують це питання.
У науці міжнародного приватного права виділяють зазвичай дві основні групи відносин: а) господарські, зокрема науково-технічні зв'язки між суб'єктами господарювання різних країн та б) майнові, сімейні, трудові й інші відносини за участю іноземних громадян.
Для врегулювання цих відносин застосовують норми національного права та міжнародного публічного права, які у взаємодії утворюють певний комплекс норм міжнародного приватного права. Останній об'єднує матеріально-правові та колізійні норми. Наявність колізійних норм обумовлює особливість міжнародного приватного права. Іноді його так і називають — колізійне право.
Отже, відносинами, що підпадають під сферу дії норм міжнародного приватного права, є, насамперед, відносини так званого приватного характеру — відносини, суб'єкти яких автономні та юридично рівноправні. До сукупності приватноправових відносин традиційно включаються цивільні, шлюбно-сімейні та трудові відносини.
Особливістю приватноправових відносин, яка виводить їх зі сфери дії базових галузей права і включає у предмет міжнародного приватного права, є наявність іноземного, чи міжнародного елементу.
За ознаками, які визначають наявність іноземного елементу у правовідносинах, зазвичай, виділяють три основні групи відносин з іноземним елементом:
відносини, суб'єктом яких виступає сторона, що є іноземною;
відносини, в котрих усі учасники належать до однієї бдержави, але об'єкт, у зв'язку з яким виникають відносини, перебуває за кордоном;
відносини, виникнення, зміна, припинення яких пов'язані з юридичним фактом, що має місце за кордоном.
Предметом міжнародного приватного права є відносини, пов'язані з питаннями цивільних право та дієздатності іноземних фізичних осіб і організацій; відносини зазовнішньоекономічними угодами; відносини, пов'язані з правами авторів на твори, видані за кордоном; відносини щодо трудоправового та соціального статусу осіб, які перебувають на території іноземної держави, працювали на такій території тощо.