Резолюції та рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо доступності правосуддя у цивільних справах

Принцип доступності правосуддя, який є загальновизнаним у світовій практиці, є багатоаспектним і забезпечується, насамперед, оптимальною побудовою судової системи: територіальною наближеністю до населення, чіткою визначеністю юрисдикції суду, компетентністю суддів, стабільністю судової системи тощо.

Ряд актів Комітету міністрів Ради Європи відносять, власне, до цивільного судочинства та безпосередньо до доступності правосуддя в цивільних справах, оскільки це питання є однією зі складових тако­го базового права, як право на справедливий судовий розгляд.

До таких актів належать:

Резолюція (76) 5 про безоплатну правову допомогу в цивільних, господарських і адміністративних справах від 18 лютого 1976 р.;

Резолюція (78) 8 про безоплатну правову допомогу і юридич­ні консультації від 2 березня 1978 р.;

Рекомендація № R (81) 7 щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 р.;

Рекомендація № R (84) 5 щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення судової системи, від 28 лютого 1984 р.;

Рекомендація № R (93) 1 про ефективний доступ до закону і право­суддя для найбідніших верств населення від 8 січня 1993 р.;

Рекомен­дація № R (95) 5 щодо запровадження та покращення функціонування систем і процедур оскарження по цивільних і господарських справах від 7 лютого 1995 р.;

Рекомендація № R (2000) 2 щодо повторного роз­гляду або поновлення провадження у певних справах на національно­му рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини від 19 січня 2000 р.;

Рекомендація № R (2002) 10 щодо медіації в ци­вільних справах від 18 вересня 2002 р.;

Рекомендація № R (2005) 12, що містить форму заявки на отримання правової допомоги за кордоном від 15 червня 2005 р. тощо.

Резолюції та рекомендації не мають фор­мально юридичної сили.

Завдяки діяльності Комітету міністрів Ради Європи в законодавство та практику держав-членів увійшли такі принципи, як безоплатна право­ва допомога в судовому провадженні, вільний вибір кваліфікованого за­хисника, право на надання адвоката за рахунок держави, якщо особа не може сплатити гонорар, інформування громадськості про засоби захисту в судовому порядку, простота судових та позасудових процедур, сприян­ня доступу до позасудових методів розв’язання конфліктів та ін.