з 9:00 до 20:00 без вихідних

Розвиток сучасного міжнародного права (2 пол ХХ ст. – поч ХХІ ст)

Розвиток сучасного міжнародного права (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ ст.)

Сучасний період розвитку міжнародного права бере початок із прийняття Статуту ООН (червень 1945 р.).   У процесі боротьби з фашизмом формувалося нове мислення щодо розв'язання назрілих соціальних, політичних і правових проблем. Це знайшло відображення у Статуті ООН, у якому були сформульовані найважливіші положення міжнародного права на сучасному етапі його розвитку.

Однак реалізація цих положень істотно утруднювалась тією політичною ситуацією, що почала складатися з перших днів післявоєн­ного часу. Ослаблені війною Франція і Англія були, в основному, стурбовані відновленням своєї економіки і не мали колишнього впливу на міжнародній арені.

У відносинах між СРСР і США відразу ж наміти­лися серйозні суперечності. Поряд із цими явищами у світі в процесі здійснення одного із завдань ООН наростав процес деколонізації. В умовах такої політичної і міжнародно-правової обстановки на міжнародній арені важко було розраховувати на швидку й ефективну дію положень Статуту ООН. Однак найважливіші з них усе-таки пробивали собі дорогу. Насамперед це стосується вирішення одного із головних завдань, поставлених у Статуті ООН перед людством: "знов укріпити віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків і жінок, тощо.

З метою здійснення цього завдання і для розвитку принципу поваги до прав людини, сформованого в ст.7 Статуту ООН, були прийняті:

-        Загальна   декларація   прав   людини   (прийнята   Генеральною Асамблеєю ООН  10.12.1948 р. - День прийняття Загальної декларації прав людини - 10 грудня щорічно відзначається ООН як День прав людини);

-        Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р. і Факультативний протокол до нього;

-        Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права;

-         Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод (1950 р., Рим);

-        Європейська соціальна хартія (1961 р.);

-        Американська конвенція прав людини (1969 р.) та ін.

Міжнародний тероризм, мережеві злочинні співтовариства, екологічні та природні катастрофи - давно вийшли на транскордонний рівень.У ХХІ столітті  значна кількість угод визнають внутрішню цінність природи незалежно від її корисності для людини, і поступово утверджуються і знаходять своє юридичне оформлення в концепції біорізноманіття і екосистемному підхіді, які виступають стримуючим фактором по відношенню до «узурпації позицій» в міжнародному праві навколишнього середовища антропоцентризмом. Величезне значення надається інформаційному потенціалу держави, ціннісним основам національної політичної культури й можливостям за просування своїх політичних, культурних цінностей в глобальне і регіональне простір. 

close
Задайте своє питання