з 9:00 до 20:00 без вихідних

Система джерел публічного права

Система джерел публічного права

Під   формою   права   розуміють   способи зовнішнього вираження і закріплення правових норм.В юридичній літературі разом з поняттям «форма права» використовується поняття «джерело права ».

Джерело права в спеціально-юридичному розумінні — це і є власне форма права, тобто зовнішня форма вираження і існування норм права. Переважання тих чи інших форм права в державі залежить від специфіки правової системи, історичних традицій, національних особливостей, якості правотворчості, рівня правової культури    суспільства    тощо.   

Найпоширенішими формами права в більшості правових систем є правові звичаї, правові прецеденти, нормативні правові акти, нормативні правові договори.

Правовий звичай— це визнане державою правило поведінки, яке склалося внаслідок його фактичного одноманітного застосування протягом тривалого часу.

Нормативно-правовий договір — це двостороння або багатосто­роння угода, яка містить норми права. Ця форма права поширена в міжнародному, конституційному, трудовому праві тощо.

Останнім часом у вітчизняній науці все більше уваги приділяється такій формі права, як правовий прецедент, під котрим розуміють прин­цип, покладений в основу рішення судових або інших державних ор­ганів з конкретної юридичної справи, що в майбутньому стає загальнообов'язковим правилом при розгляді всіх аналогічних справ. Видами правових прецедентів є судовий і адміністративний прецеденти.

Нормативно-правовий акт — це офіційний документ, прийнятий компетентними суб'єктами правоутворення у визначених законом по­рядку і формі, який містить норми права.

Їх можна класифікувати:

1)         за юридичною силою — на закони і підзаконні акти;

2)         за суб’єктами правотворчості — на нормативні акти, прийняті народом на референдумі, главою держави, органами законодав-чої, виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, гро-мадськими об’єднаннями, посадовими особами тощо;

3)         за сферою дії — на загальнообов’язкові, спеціальні, локальні;

4)         за галузевою належністю — на нормативні акти, які містять нор-ми конституційного, цивільного, трудового, сімейного, адмініс-тративного, кримінального та інших галузей права;

5)         за зовнішньою формою виразу — на закони, постанови, укази, розпорядження, рішення, накази тощо.

close
Задайте своє питання