Співвідношення загальних та спеціальних процесуальних норм

Сукупність процесуальних норм, що регулюють судовий захист, має різну правову природу, визначувану особливостями кодифікування і взаємодії цих норм між собою: 1) загальні і спеціальні правила судочинства, встановлені в цивільному процесуальному законодавстві, входять у структуру цивільного процесуального права; 2) процесуальні норми, що включені у структуру цивільного законодавства, входять у структуру не лише цієї галузі права, але і цивільного процесуального права. Отже, за рахунок останньої групи процесуальних норм зміст цивільного і цивільного процесуального права частково збігається.

 Крім того, процесуальні норми, що містяться в нормативних актах (кодексах, законах), що регулюють матеріальні відносини, можна поділити на три групи:

1) ті, що мають первісний характер, тобто первісні. Наприклад, такий характер мають приписи про відшкодування заподіяної моральної шкоди особі у позовному порядку;

2) похідні, тобто ті, що мають вторинний характер. Ними конкретизуються (деталізуються) загальні положення ЦПК;

3) норми, які дослівно відтворюють положення, що містяться в ЦПК. Як правило, це характерно для підзаконних нормативних актів.

Отже, цивільне судочинство регулюється цілим комплексом процесуальних правил, який включає як загальні, так і спеціальні процесуальні норми, розміщені в ЦПК і в матеріально-правових нормативних актах. Тому для правильного розгляду і вирішення справ суддя повинен добре знати не лише загальні норми, закріплені в ЦПК, але і подані в матеріально-правових нормативних актах, спеціальні процесуальні норми, що встановлюють виняток або доповнення відносно порядку судочинства у даних справах.