Створення Європейських Співтовариств та Європейського Союзу
В 1951 ФРН, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Італія створили Європейське об'єднання вугілля та сталі (ECSC ), метою якого стало об'єднання європейських ресурсів з виробництва сталі та вугілля, яке, на думку його творців, повинно було запобігти черговій війні в Європі. Велика Британія відмовилася брати участь в цій організації з міркувань збереження національного суверенітету.
27 травня 1952 року країни «європейської шістки» підписують Договір про заснування
Європейського оборонного співтовариства (ДЄОС), який підтримала навіть Велика Британія.
10 вересня 1952 року міністри закордонних справ країн-членів ЄСВС доручають Спільним зборам ЄСВС (прообразу майбутнього Європейського Парламенту) розробити проект Статуту Європейського політичного співтовариства (ЄПС). Проект Договору про європейське політичне співтовариство, підготовлений «Асамблею ad hoc», був готовий у лютому 1953 р. і передбачав створення повноцінно інституціональної структури влади, що максимально була наближена до національної моделі і мала функціонувати відповідно до принципу поділу влади.
Договір ЄОС не набув чинності, оскільки не пройшов ратифікації у національних парламентах.
З метою поглиблення економічної інтеграції ті ж шість держав у 1957 році заснували Європейське економічне співтовариство (ЄЕС, Спільний ринок) (EEC — EuropeanEconomicCommunity) та Європейське співтовариство з атомної енергії (Euratom — EuropeanAtomicEnergyCommunity). ЄЕС був створений в першу чергу як митний союз шести держав, покликаний забезпечити свободу переміщення товарів, послуг, капіталів та людей. Євроатом повинен був сприяти об'єднанню мирних ядерних ресурсів цих держав. Найважливішим з цих трьох європейських співтовариств було Європейське економічне співтовариство, так що пізніше (в 1990-ті роки) воно стало іменуватися просто Європейським співтовариством (EC — European Community). ЄЕС було засновано Римським договором 1957 року, який набрав чинності 1 січня 1958. В 1959 членами ЄЕС був створений Європейський парламент — представницький консультативний, а пізніше і законодавчий орган.
У січні 1960 Велика Британія і ряд інших країн, що не увійшли до ЄЕС, сформували альтернативну організацію — Європейську асоціацію вільної торгівлі. Велика Британія, однак, незабаром зрозуміла, що ЄЕС — набагато більш ефективне об'єднання, і прийняла рішення про вступ до ЄЕС.
1967 року три європейські співтовариства (Європейське об'єднання вугілля та сталі, Європейське економічне співтовариство та Європейське співтовариство з атомної енергії) об'єдналися в Європейські співтовариства.
Зближення національних економічних систем створило передумову для посилення тенденцій до ширшої політичної європейської інтеграції, яка потребувала відмови національних держав від частки суверенітету на користь наднаціональних інституцій. Спільні соціокультурні цінності та взаємодія громадянських суспільствєвропейських країн стали підґрунтям для порозуміння між національними елітами країн-учасниць процесу європейської інтеграції.
Європейський союз (ЄС) - об'єднання європейських держав, що підписали Договір про Європейський союз (Маастрихтський договір). ЄС - унікальне міжнародне об’єднання: він поєднує ознаки міжнародної організації та держави, однак формально не є ні тим, ні іншим. Союз не є суб'єктом міжнародного публічного права, однак має повноваження на участь у міжнародних відносинах і грає в них велику роль.