Судова та нотаріальна цивільна юрисдикція

Цивільна судова юрисдикція — це нормативно визначена компетенція суду щодо розгляду справ про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Предметом нотаріальної діяльності є безспірні справи, що зумовило специфічний метод вирішення нотаріальними органами віднесених до їх компетенції питань. Нотаріат – інститут превентивного правосуддя.

Відмінність нотаріального процесу стосовно 3-х видів судового провадження:

позовне провадження – предметом судового розгляду є спір про право; у нотаріальному процесі – спір відсутній;

наказне: вид безспірної заборгованості, яка стягується відповідно у порядку наказного провадження, визначається ЦПК, а у порядку нотаріального провадження –ЗУ «Про нотаріат» та Переліком документів, за якими стягнення провадиться в безспірному порядку нотаріусом;

окреме провадження – в суді встановлюються спірні факти, нотаріус посвідчує – безспірні. Відміна спірних від безспірних фактів провадиться за такими ознаками: 1. факт відбувається тепер і в ньому можна переконатися наочно – безспірний, якщо відбувався раніше – спірний; 2. якщо є достатні і належні документи доказів, передбачені законом для даного факту – він безспірний; документів немає і треба доказувати в інший спосіб – спірні факти, окреме провадження.