Загальна характеристика сучасної європейської системи захисту прав людини: договірні та інституційні аспекти

Міжнародне співтовариство приділяе значну увагу розвиткові та забезпеченню прав людини.

Інституційна структура європейської системи захисту прав людини:

1. Європейська комісія з прав людини (складається з 43 чоловік, що обираються строком на 3 роки).

2. Європейський суд з прав людини — єдиний юрисдикційний орган, який працює на постійній основі — всього 39 суддів (у його складі діє Велика палата — 17 суддів, що займається питаннями внутрішньосудової апеляції);

3. Комітет міністрів Ради Європи — функції обмежуються лише наглядом за виконанням остаточних постанов Європейського суду.

4. ОБСЄ. Організація по безпеці і співробітництву в Європі (ОБСЄ), що нараховує більше 50 держави-члена також вважає одним із своїх головних завдань заохочення і захист прав людини.

Договірна структура європейської системи захисту прав людини:

Європейська конвенція з прав людини - це є міжнародна угода, завдяки якій держави - члени Ради Європи намагаються забезпечити кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, окремі права людини та основні свободи.

Загальна декларація прав людини,

Міжнародний Пакт про громадянські і політичні права 1966 р.,

Міжнародний Пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р.,

Міжнародна Конвенція про ліквідацію усіх форм расової дискримінації 1966 р.,

Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р.,

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р.,

Конвенція про права дитини 1989 р.