Загальна характеристика порівняльного правознавства

Порівняльне правознавство як наука є сукупністю наукових знань про правові системи

Предметом порівняльного правознавстваяк науки в узагальненому вигляді є розробка теорії порівняльно-правового методу і дослідження на його підставі загальних прин­ципів та закономірностей виникнення, функціонування та закономірностей виникнення та розвититку різних правових систем.

Разом з тим предмет порівняльного правознавства може бути представлений у більшрозгорнутому вигляді. У цьому випадку ним, зокрема, охоплюються:

- методологічні проблеми порівняння у праві

- порівняльне дослідження правових систем сучас­ності, їх класифікація, закономірності розвитку;

- порівняльний аналіз законодавства різних країн з метою виявлення спільних рис та особливостей

- порівняльне вивчення досвіду різних країн у забез­печенні основних прав і свобод людини і громадянина.

 Методологія порівняльного правознавства є багаторівневою. Порівняльне правознавство використовує практично весь методологічний арсенал сучасної юридичної науки. Тому методологія компаративістики не може бути обмеженою використанням виключно порівняльно-правового методу. Разом із тим останній є провідним, домінуючим у науці порівняльного правознавства

Для порівняльного правознавства характерним є використання загально філософських методів: принципів, законів та категорій діалектики, системного підходу тощо. Крім того, при проведенні порівняльних досліджень використовуються інші наукові методи. Це, зокрема, формально-юридичний, історичний, соціологічний методи, метод правового моделювання, математичні і кібернетичні методи.