Конституційні основи організації та здійснення державної влади та місцевого самоврядування

Конституція України чітко розмежовує дві системи органів публічної влади — органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Згідно з положенням ч. 1 ст. 5 Основного Закону, народ здійснює свою владу як безпосередньо, так і через органи дер­жавної влади і місцевого самоврядування. Це означає, що й органи державної влади, й органи місцевого самоврядування — суть органи влади народу, але водночас — це різні форми здійснення цієї влади.

Орган державної влади — складова частина державного апарату, що бере участь у здійсненні функцій держави, діє від її імені і за дорученням, має державно-владні повноваження, відповідну компетенцію і структуру, застосовує властиві їй організаційно-правові форми діяльності.

Державна влада є єдиною у тому сенсі, що вона здійснюється державним апаратом у цілому, і не існує кількох конкуруючих «дер­жавних влад. Це є однією із складових державного суверенітету. 

Єдину державну владу здійснює державний апарат, що являє собою систему державних органів. У межах цієї системи розрізняються три основні підсистеми органів або гілки державної влади: законодавча, виконавча і судова.

Три основні гілки влади відображають основні правові форми впливу державного апарату на суспільство, прерогативні функції відповідних органів спрямовані назовні державного механізму, на цілеспрямоване впорядкування суспільних відносин. 

Орган місцевого самоврядування — це орган самоврядного територіального співтовариства (територіальної громади), яким він формується і перед яким відповідає за належне здійснення своїх повноважень.

Система органів місцевого самоврядування, на відміну від системи державних органів, не підпорядковується принципу поділу влад. Однак це не виключає їх функціонального і компетенційного розмежування. Змістовна класифікація цих органів зводиться до їх по­ділу на представницькі і виконавчі.