Предмет і метод цивільного права

Предмет будь-якої галузі права становлять суспільні відносини, що врегульовані нею.

Предмет цивільно-правового регулювання складають дві групи відносин: особисті немайнові та майнові (цивільні відносини).

Характерними ознаками особистих немайнових прав можна вважати наступні.

По-перше, вони є складовою змісту цивільної правоздатності фізичної та юридичної особи.

По-друге, ці права мають особливість виникнення та припинення.

По-третє, вони безпосередньо пов'язані з особистістю фізичної особи і, як наслідок, не можуть відчужуватися ні в добровільному порядку, ні примусово; названа особа позбавлена права від них відмовитися.

Майнові відносини, що регулюються цивільним правом - це конкретні властиві товарному виробництву, об'єктивні за змістом і вольові за своєю формою відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Метод регулювання суспільних відносин - це специфічний спосіб впливу на поведінку їх учасників, який застосовується державою.

Цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному во­левиявленні, майновій самостійності їх учасників. А це означає, що останні можуть діяти на власний розсуд, зокрема мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, ними не врегульовані; відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд, на свій розсуд вирішити питання про засоби та час реалізації своїх прав.

У приватній сфері існує юридична рівність учасників відповідних відносин. Вони можуть діяти за власною ініціативою, ос­кільки у цій сфері пріоритет надається інтересам саме приватної особи.

Існує судовий порядок захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів приватної особи.

Виходячи з цього, для врегулювання цивільних відносин оптимальним є метод децентралізації (координації). Наведене яскраво проглядається через призму майже всіх підгалузей й інститутів ЦК.

Специфіка методу цивільно-правового регулювання знаходить прояв, зокрема, у тому, що суб'єкти цивільного права, будучи юридично рівними, наділені як диспозитивністю, так й ініціативою. Важливим є лише одне: у суб'єктів повинні бути відповідні права.