Принципи та функції цивільного права

Принципи цивільного права - загальні засади, основні положення даної галузі права. 

Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини - органи державної влади і місцевого самоврядування не мають права втручання у сферу особистого життя людини, якщо остання не порушує права та законні інтереси інших суб´єктів правовідносин. Втручання в особисте життя людини може мати місце лише у визначених законом випадках.

Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Примусове відчуження об´єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Свобода договорів знаходить свій прояв і у можливості сторін самостійно визначати вид договору, який передбачений законодавством, а також можливості самостійно створювати нові види договорів, або використовувати змішані типи договорів. Засада свободи договорів дозволяє сторонам вибрати для себе оптимальне рішення при погодженні своїх інтересів.

Свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом - суб´єкт підприємництва самостійно вибирає якою саме підприємницькою діяльністю займатись і яким чином провадити підприємницьку діяльність. Обмеження свободи підприємницької діяльності можуть визначатись лише законом.

Судовий захист цивільного права та інтересу - носієві цивільних прав надається можливість застосування до правопорушника засобів примусового впливу. Зокрема уповноважена особа має право звернутися до суду з вимогою примусити зобов´язану особу дотримуватися певної поведінки.

Справедливість, добросовісність та розумність - кожен учасник цивільних правовідносин при здійсненні своїх суб´єктивних прав не повинен порушувати інтереси інших осіб чи суспільних інтересів (зловживати правом). Саме меті встановлення справедливого і розумного правопорядку повинна слугувати демократична держава. Виходячи з цього, в певних випадках можна допускати застосування зазначеної загальної засади цивільного законодавства переважно перед спеціальними нормами законодавства. При цьому, таке застосування не може носити загальний характер, а повинно застосовуватись у виключних випадках.

Функції цивільного права - зумовлені предметом і забезпечувані законодавством цілі правової галузі, певні напрями цивільно-правового впливу на особисті немайнові та майнові відносини.

Види функцій цивільного права:

регулятивна функція - полягає у тому, що нею охоплюються відносини, які виникають з актів правомірної, дозволеної і, як правило соціально корисної діяльності суб'єктів цивільного права;

охоронна функція - вбачається у тому, що вона забезпечує юридичну можливість захисту порушених суб'єктивних майнових чи особистих прав і сприяє їх певній нормалізації Завдяки останній обставині охоронна функція набуває деякого відновлювального значення;

компенсаційна функція - безпосередньо вирішує питання, пов'язані з необхідністю компенсування певних негативних наслідків, що можуть мати місце;

превентивна функція - за змістом положення цивільного законодавства можуть розглядатися не лише як джерела цивільного права, а й як джерела певного інформативного значення.