Поняття, загальна характеристика та функції зобов'язального права

Зобов'язальне право - це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини між боржником та кредитором на засадах юридичної рівності та взаємної відповідальності один перед одним.

Зобов'язальне право є підгалуззю цивільного права, норми якої об'єднані в окрему книгу Цивільного кодексу України, яка регулює загальні засади встановлення, виконання та припинення зобов'язань, правові наслідки їх порушення, а також окремі види зобов'язань (договорів).

Система зобовязального права поділяється на загальну та особливу частини. Загальна частина складається з норм, які поширюються на всі зобовязання, що виникають у цивільно-правових відносинах (наприклад, норми про поняття і підстави виникнення зобовязань, виконання зобовязань, відповідальність субєктів за порушення зобовязань та їх припинення). Особлива частина зобовязального права містить норми, які регулюють окремі види зобовязань (наприклад, купівлю-продаж, поставку, майновий найм, підряд, підряд на капітальне будівництво тощо).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Основні функції: охоронна (всебічний захист прав та інтересів учасників цивільного процесу), регулятивна, профілактична, товарообмінна.