Загальна характеристика правової карти світу

На порозі XX ст. число національних правових систем збільшилося майже втричі, і нині їх кількість наближається до двохсот. Маючи на увазі всі національні правові системи, в юридичній літературі вживають терміни «правова карта світу» (В. А. Туманов), «юридична географія світу »(В. Кнапп),« співтовариство правових систем »(Ж. Стальов) та ін

Названі терміни охоплюють існуючі в світі національні правові системи з їх самобутніми ознаками.  Справа, зрозуміло, не тільки в кількісних характеристиках і вельмизначному різноманітті національних правових систем, але й у тому, що нерівномірність соціального та історичного розвитку обумовлює з'єднання на одному синхронному зрізі самих різних стадій правового розвитку.

 Сучасна правова карта світу розкриває різноманітність правових систем і в той же час свідчить про прагнення держав до зближення, єдності у законодавстві, правозастосовної діяльності у сфері регулювання ринкових відносин, охоронинавколишнього середовища, та в регулюванні інших сфер суспільного і державного життя.

"Правова карта світу" не є одноманітною, а складається з окремих національних та міжнародних правових систем, між якими відбуваються складні інтеграційні, багатофункційні процеси, вчені намагаються їх класифікувати за різноманітними критеріями.

Серед інших класифікаційних груп найбільш поширеною є класифікація Давіда, який виділив такі правові сім’ї, як: англосаксонську, романо-германську, соціалістичну, релігійну, традиційну.